| Як мені здається, Марія Бурмака - співачка камерна: щоб її зрозуміти та отримати задоволення від її виступу, треба знаходитись в невеличкому, тихому приміщенні. Але якщо ви опинились на такому концерті - будьте впевнені: вам буде добре, просто добре. Людині, яка сумує, сподобається ліричний сум пісень Бурмаки, а, скажімо, закохану людину привабить світла її романтичність. Цікаво тільки, наскільки цей сценічний образ відповідає життєвій сутності Марії. Про це ми з нею і поспілкувалися, але спочатку - про музику. Про те, що відбувається зараз в її творчому житті.
- Нещодавно вийшов мій кліп на пісню "Той, той". А в даний момент ми активно працюємо над новим альбомом. Юра Пилип, саунд-продюсер альбому, а також мій друг і бас-гитарист, зараз працює над аранжуванням пісень. Скоріш за все робота над альбомом закінчиться десь у середині лютого. Я просто не можу говорити про точний час виходу альбома, тому що в цьому грає роль так званий "людьский фактор": хтось захворів, у когось вчора був концерт, а сьогодні він просто не може працювати... Коли працюєш з людьми, особливо з музикантами - людьми творчіми, як правило, маєш справу з їх також творчим життям, тому тяжко установити якісь жорсткі часові межі. Також ми ще не думали про рекордінгову компанію, яка випустить альбом... Точніше, думали, але ще не віддали перевагу жодній з компаній. Хочемо спочатку записати альбом, а потім вже з кимось домовлятися про його випуск.
- Ти говорила тільки що про "людський фактор", який іноді заважає музикантам працювати. А що тобі може зашкодити при роботі, яка подія може примусити тебе відмовитися в один день від роботи?
- Різні форс-мажори у мене, звичайно, бувають. В мене ненормований робочий день, я не повинна сидіти в якомусь офісі з 9-ої до 6-ої, тому можу собі дозволити варіювати час. Якщо трапилися зі мною якісь обставини непереборюваної сили, тоді можу домовитись та перенести свою справу на наступний день. Але я найсправді завжди дуже чекаю записів у студії чи інших справ, пов'язаних з роботою (тому що дуже люблю цю справу), щоб отак просто взяти, та відмовитись від цього. Серед всієї нашої команди, окрім Віталіка (Віталій Пасух, директор Марії - авт.), котрий і повинен бути організованим, я - друга по відповідальності людина.
- Музика займає весь твій час, чи залишаються ще сили на, можливо, якусь іншу роботу? І з приватним життям як?
- Останнім часом на приватне життя у мене не залишається часу в принципі. Я говорю час від часу Віталіку: "Зовсім не залишається часу на "личную жизнь"... На що він відповідає так: "первым делом самолеты, ну а мальчики, а мальчики потом"... Зараз в моєму приватному житті... я б не казала "погано", ні... В ньому зараз пауза. І може саме через це в мене творчий підйом. В принципі, зараз моє серце холодне, я не закохана. І, якщо чесно, пісень я зараз не пишу. Для того, щоб зовсім не засумувати, не впасти у депресію, я завалюю себе роботою з ранку до вечора. Не встигаю висипатися...
- А чи доводилось тобі жертвувати особистим життям заради роботи?
- Ну ось, наприклад, пару тижнів тому мені довелося відмовитись від романтичного побачення з людиною, яка мені подобалася (ми не зустрічалися, але то могло би стати початком якихось стосунків). Сталося так, що в той час у мене з'явилася робота... Потім я йому не передзвонювала, він мені теж... Цим все й закінчилося. І раніше подібне траплялось. Але зараз ні на що, крім альбому, зовсім не буде часу - мені постійно треба бути знаходитись у студії, десь по п'ятнадцять годин на добу. Бувало таке, що я проводила в студії півтори доби, не виходячи зовсім! Хоча раніше я могла психанути якось, і сказати, що особисте життя для мене важливіше. А зараз я поставила собі за мету досягти якогось результату, і я не можу не перемогти. Через те зараз - тільки вперед.
- А взагалі до якого типу жінок ти можеш себе віднести - до тих, хто бажає знайти якийсь теплий домашній затишок та жити в ньому, чи до тих, для кого найважливіше в житті - кар'єра?
- В останній час я стала кар'єристкою. Та й раніше, чесно кажучи, була такою... Я постійно щось роблю, тому що тоді, коли відбувається якась пауза, в мене починається депресія, я "закисаю", взагалі нічого не хочу. А робота для мене - це щось таке необхідне, можна сказати, різновид особистого життя. Так що коли я знімаю кліп, чи записую пісню, а це значить, що скоро буде ще більше концертів, ніж зараз (хоча, чесно кажучі, я вже не уявляю, як це - ще більше концертів, ніж зараз) - і від цього я отримую просто неймовірне задоволення! Таке задоволення, що, після закінчення концерту, коли я схожу зі сцени, можу зробити будь-що! Прошу Юру контролювати мою поведінку, тому що в перші сорок хвилин після концерту я просто себе не контролюю! Я можу розцілувати когось, пообіцяти все, що завгодно, зізнатись у коханні до когось зі своїх музикантів, який до цього просто не готовий... А через 40 хвилин я приходжу в нормальний стан, а ще через годину можу просто заснути, тому що віддача енергії на концерті - колосальна! Ну а в ці сорок хвилин після концерту починається таке бурхливе особисте життя... Що потім думаю "Боже, що я наробила..." Так що Юра і Віталік відповідають у цей час за мою моральну поведінку.
- Часто ти робила такі речі, після яких було дуже соромно?
- Так, дуже часто. Більш того, бувають такі вчинки (якраз ті, які стосуються особистого життя), коли соромно буває. Хоча в принципі, в мене імідж дуже правильний, мабуть, люди хочуть бачити людину, яка живе правильно, і, напевно, така людина для них - я. Я не хочу цю думку спростовувати, але, якщо чесно, я можу зробити таке, що потім довго думаю "щооо я зробила, як я могла..." А потім, доречі, можу запитати у Віталіка: "Як я себе вела? Нормально?" Або у Юри... Просто вони - мої дуже близьки друзі. Іноді нароблю щось, а потім просто намагаюся забуди про це, тим більше, що про це знають одна-дві людини... Про таке, звісно, не можна розповідати :)
- Окрім музики, який в тебе існує засіб від депресії?
- Шопінг. В мене буває таке, що я можу купити речі, які в моменти депресії (чи коли мені здається, що "ніхто мене не любить, нікому я не потрібна" - у мене, да й у всіх, напевно, деколи таке буває) можуть дуже підняти настрій. Наприклад, я йду в магазин та купую собі якусь річ. Потім можу її навіть не одягати - в мене вдома висить кілька речей з бірками. Якщо на мене нападає такий настрій увечорі, я можу зірватися, та поїхати кудись об 11-ій годині вечора; добре, що в мене є такі друзі, котрі можуть підтримати цю ініціативу. Можна подивитись якийсь фільм. А ось читати я не можу, коли поганий настрій, тому що під час читання можу продовжувати думати про своє, далі накручувати себе. Є метод, яким я теж користуюсь в такі моменти: треба собі сказати: "я подумаю про це завтра". Лягаю спати, а завтра вже все нормально. Ще можна просто підійти до дзеркала і почати собі посміхатись. Хвилини через дві просто стане смішно. І є ще один рецепт, він просто геніальний: з'їсти банан. Я колись прочитала, що до складу банана входить природний антидепресант. Ще до того, як його з'іш - становиться смішно, коли просиш продавця дати тобі лише один банан. А ще є інтернет. Ввечорі, коли нікуди не хочеться йти, можна війти в інтернет, врешті-решт зайти на якийсь чат, назнайомитись з людьми, придумати собі якийсь нік. Проговорити з кимось до ранку. Або просто зварити собі каву, стати біля вікна, посумувати, подивитись на це якби зі сторони, подумати "ах, яка я сумна дівчина біля вікна"... І також подумати: "А напишу я пісню!" Про свою нерозділену любов, наприклад. Ще можна розіслати SMS по знайомим. І якщо не на перше, то на друге повідомлення прийде відповідь: "А, ну тоді я зараз заїду".
- А подорожі будь-куди можуть тобі допомогти?
- Нажаль, зараз я просто не можу зробити собі поїздку, просто щоб розважитись - роботи багато. Наприклад, я б із превеликим задоволенням поїхала до батьків у Харків, але зараз зробити цього просто не можу. Хотіла в середині січня поїхати на море - не вийшло. А по Україні я дуже багато їзжу по справі. Але ми з колективом можемо перетворити робочу поїздку на приємне часопроводження. В принципі, я дуже люблю гастролі - це дуже весело. В цьому січні ми були в Луцьку на концерті у клубі. А після концерту, залишившись у клубі, ми вирішили просто так зіграти в сейшні... Я дуже рада, что в мене такі музиканти, у яких душа просить після концерту зіграти ще! Не за гроші, а так... тому що хочеться...
Каролина Эгельтрович
|
