|
Марія Бурмака
CD
© Атлантік
Вихід: 28 лютого 2003
Богу дякувати, нині для України ця плита не є першим “живим” альбомом. Але навіть з урахуванням “In Kastus. In Vivo” від КОМУ ВНИZ, чи “На!Живо” Братів Гадюкіних та ще кількох концертно-фестивальних збірок, компакт “Марія Бурмака. Live” сміливо можна числити до одного з перших (підпільні кустарні спроби не враховуються) “живих” релізів вітчизняної грамвидавничої промисловості. Меломани зажди поціновували звучання платівок “на живо”, і хоча їхній зміст зазвичай містить пісні, котрі виходили на порядкових альбомах, живе прочитання відомих пісень завжди є відмінним від студійного звучання, і диви! навіть цікавішим. Зрештою, приналежність до “одних з перших” теж почесна, оскільки далеко не кожна зірка навіть світової величини може похвалитися “лайвовим” диском у своїй багатолітній творчості, а коли такий і є, то він направду вважається віховим у кар‘єрі. Бурмаці вдалося взяти цей поріг.
Звучання “Марія Бурмака. Live” викликає приємний подив, а після порівняння, скажімо, із дисками (стильовими відмінностями свідомо знехтуємо) “Mylene Farmer. Live А Bercy” чи “Deep Forest. Made In Japan”, ще й гордість. Відверто кажучи, перебуваючи на концерті, під час якого робився запис платівки, не сподівався, що “живець” вийде настільки вдалим. ФірмА, словом. Чудово прослуховується як весь ансамбль взагалі, так і кожен інструмент, кожний підспів і перкусійна дрібничка зокрема. Звучання лягає на вухо м‘яко та прозоро. Не даремно таку увагу звернено не на емоційний, а саме на технічний бік справи: про душу пісень Марії Бурмаки йшлося в мові про порядкові альбоми, а концертний диск насамперед свідчить про фахові навички музикантів та режисерів, що доводять накопичений на сцені матеріал до пуття. Виявляється, наші теж можуть. І вдається то робити дедалі краще. Навіть без дорогих студій Лондона.
Jurko Zelenyj
Юрко Зелений
| 
