Альбом "Лишаеться надія" (1994 рік)
Лишається надiя
       mp3
   [4.313 Mb]
Ми йдемо   mp3   [4,939 Mb]
Я люблю твої кроки   mp3   [3,368 Mb]
Не зникай   mp3   [3,717 Mb]
I день мине   mp3   [3,951 Mb]
Вербовая дощечка   mp3   [3,587 Mb]
Дощ   mp3   [4,387 Mb]
Єдиного слова заради   mp3   [3,926 Mb]
Ходить сон   mp3   [3,136 Mb]
Під облачком   mp3   [3,879 Mb]
Дотиком крила   mp3   [4,668 Mb]
 

Альбом "Лишається надія"Студiї "Аркадiя", "МIК-С" 1994 р.
Оброблено в студiї "Елема" (Кiровоград).
Студiя "НОВА Рекордс", 1998 р.
Музична концепцiя - Микола Павлiв.
Аранжування, гiтара, клавiшнi - Микола Павлiв.
Вокал, гiтара - Марiя Бурмака.
Звукорежисура - Володимир Зверевич.
Продюсер - Дмитро Небесiйчук.
Тривалiсть альбому - 45 хвилин 42 секунд.
 

Лишається надiя

(муз. i сл.: М.Бурмака)

Розбиває млу свiтло лiхтаря,
Осiнь пiдiйшла до порога
Де ти є тепер, у яких краях,
Може збився з дороги

Приспів:
Нiч минає, тануть мрiї,
Лишається надiя

Загубився лист, що менi ти писав
I вчорашнiй день вiдлетiв
Може вiн у вереснi заблукав
Серед моїх снів

Приспів

Розiрвалась тиша звуком дощу,
Вiдчиняє вiтер вiкно
Я спiвала для тебе,
Невже ти не чув?
Ми не бачились так давно

Приспів (2х)


До гори

Ми йдемо

(муз. i сл.: М.Бурмака, М.Павлiв)

Хитнулася в туманi далечiнь
Слiди, що перед нами встали пилом
Тут не було нiкого, тiльки тiнь
Дорогу нам iмлою заступила
Де безпритульнi заблукали почуття,
Заплутанi у срiбне павутиння
Нiколи не закiнчиться життя
Нiколи не закiнчиться терпiння

Приспів:
Ми йдемо, за нами гаснуть лiхтарi
Ми йдемо, попереду вогонь
Ми йдемо, i нi про що не говорим
Ми йдемо, ми все одно йдемо!

Колиска там, гойдаючись, скрипить
I спогади у небуття стирає
Стихає вiтер: немовлятко спить
Назад вже вороття для нас немає.

Приспів (2х)


До гори

Я люблю твої кроки

(муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська)

Я люблю твої кроки у тихих садах
Де троянди густi, мов туман бiля вiкон
Молодесенький мiсяць i срiбний наш дах
I неторканий смуток родинних реліквій
Може це все приснилось комусь i колись
Тих садiв нереальний причаєний подих,
Ти забутий навiки, ти рiдний до сліз,
Я люблю твої кроки у тишi по сходах
Ці троянди чекають давно не тебе
Хто там знає, що їм може й сто навiть рокiв
Я люблю твої кроки нiколи й нiде
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Я люблю твої кроки нiзвiдки вночi
В тих садах, де немає нi саду, нi дому,
Але є ще тi сходи i є тi ключi,
Лиш дверей не вiдчинить нiхто i нікому.


До гори

Не зникай

(муз. i сл.: М.Бурмака)

Що ж ти стоїш - iди,
Не зупиняйся, я тебе не тримаю
Сутiнкiв срiбний дим, що десь заблукав,
Я тобi навздогiн вiдпускаю

Приспів:
Тiльки погляд твiй у моїх очах
Залишився, тiльки подих твiй
Пам'ятаю я, не зникай

Мiсто чуже вiзьми, i мене, i його,
Чи зустрiнемось ще - не знаю
Вiчнiсть триває мить, вiн ще тут,
Та зi мною його вже немає

Приспів

Серце моє мовчить, все одно
Вiн i так i тебе вже не зрозумiє
Не зупинить нiчим, повернути
Минуле навряд чи зумiю

Приспів

Не зникай (3х)


До гори

I день мине

(муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська)

I день мине, i два, i вiк,
Чий сон я розбудила.
Хто був той дивний чоловiк,
Якого ти любила
А голос осенi ламкий,
А тиша свiтанкова.
Вiн просто був один такий
Не схожий нi на кого
Той погляд дивний, наче дим,
Чия душа озвалась,
Вiн просто був такий один,
Кому я здивувалась.
Ти теж була йому одна
У щастi i в стражданнi,
Була любов така чудна,
Мов мiфи стародавнi.
Так хто ж вiн був - поет, чаклун -
Що вам таке зробилось
Його iм'я на сотнi губ
У просторi розбилось
А на якому вiражi
Зустрiлись двi дороги,
То бiла магiя душi,
Тайнопис в Бога.


До гори

Вербовая дощечка

(українська народна пiсня)

Вербовая дощечка, дощечка
Бiля мого мостечка, мостечка
Там стояла Настечка, Настечка
Вмивалася не росами, росами,
А дрiбними сльозами, сльозами.
Коли милий приїде, приїде,
Що Насточцi привезе, привезе.
Сап'яновi чоботи, чоботи
Позiрської роботи, роботи
В Станiславi купленi, купленi
В Криворiвнi згубленi, згубленi
Вербовая дощечка, дощечка
Бiля мого мостечка, мостечка
Там стояла Настечка, Настечка


До гори

Дощ

(муз.: М.Бурмака, сл.: А.Кичинського)

Накинь на плечi плащ,
Надворi дощ iде,
Прощаючись не плач
Нiколи i нiде.
Замолено грiхи,
Замовлено таксi,
Розходяться шляхи,
Прощайся, як усi.
Болить - переболить,
Пора iти - iди,
Прощайся не на мить,
Прощайся назавжди.
Вночi дверей не муч,
Ступивши на порiг,
Сховай подалi ключ,
Щоб вiн знайтись не мiг,
В сирий пiсок зарий
I не шкодуй за ним
Все одно замок старий
Замiниться новим.
Iржа той ключ знайде,
Не кайсь i не карайсь.
Iди, як дощ iде,
Як дощ, не озирайсь


До гори

Єдиного слова заради

(муз. i сл.: М.Бурмака)

За мить закiнчиться сон,
Застигне Вiз у Свiчадi,
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради
А пам'ять бiжить вiд нас,
А пам'ять не знає зради
I зупиняється час
Єдиного слова заради
I зупиняється час
Єдиного слова заради
Могло все iнакше бути,
Якби то ранiше знати.
Я залишаюсь тут
Єдиного слова заради
Я залишаюсь тут
Єдиного слова заради
За мить закiнчиться сон,
Застигне Вiз у Свiчадi,
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради


До гори

Ходить сон

(муз. i сл.: М.Бурмака)

Бiлем полем сипле снiг
Стелиться менi до нiг,
Щоб у спогади минулi
Не знайшла уже дорiг

Приспів:
Знає лиш додому шлях
Перелiтний бiлий птах,
Iз забутими казками
Ходить сон у головах.

Нiжна музика звучить,
Свiчка на столi горить,
Хтось близький i незнайомий
У моє життя летить.

Приспів

Та на серцi тихий щем,
Лиш за сонцем i дощем
Перегорнута сторiнка,
Скiльки буде їх iще ...

Приспів (2х)
Ходить сон у головах
...


До гори

Пiд облачком

(лемкiвська українська пiсня)

Пiд облачком явiр похилений
Сидить на нiм пташок примилений
Слухат, мила, як той пташок спiва,
Же з любовi нiч добра не бива,
Же з любовi, же з любовi
Нiч добра не бива.
Се та любов є од Бога дана,
Сила може д'яблом пiдшептана,
Хоч би с не хтiв, то мусиш любити,
Хоч би с не хтiв, прото маш терпiти,
Хоч би с не хтiв, хоч би с не хтiв
Прото маш терпiти
Моя мила, ти покусо єдна,
Любив я тя не рiк, а i не два
Ти ми дала зiлля си напити,
Не мож, мила, нiяк без тя жити
Не мож, мила, не мож, мила,
Нiяк без тя жити.
Ми ворожка давно ворожила,
Же мя звурит дiвка чорнобрива
Же не буду видiв за ньоу свiта
Аж проминут мої младi лiта,
Аж проминут, аж проминут
Мої младi лiта.
Пiд облачком явiр зеленiє,
Посмот мила, як той вiтер вiє,
Може вирве єго з корiннями.
Мила моя, што то буде з нами,
Мила моя, мила моя,
Што то буде з нами


До гори

Дотиком крила

(муз.: М.Павлiв, сл.: М.Бурмака)

За своєю тiнню ранок простягає руки
I у вирiй вiдлiтає синiй птах.
Ось i дочекалась щастя кольору розлуки,
Бiлим променем навздогiн скресає шлях

Приспів:
Розбуди мене дотиком крила,
Полечу з тобою до країни снiв,
Де стають для нас зайвими слова.
Розбуди мене, як зiрковий дощ
Падає росою, зупинись на мить,
Ти почуєш, як росте трава.

У долонях залишився лише запах м'яти
Журавлиний ключ вiдмикає небокрай,
Я не знаю бiльше, як тебе тримати,
Босонiж iди i очей не вiдкривай.

Приспів (3х)