Альбом "Марія" (1992 рік)
Верни до мене пам'яте моя
             
Хто так тихо прийшов   mp3   [857 Kb]
Коли б ми плакати могли   mp3   [703 Kb]
Сонце на обрiї   mp3   [585 Kb]
Пам'яти тридцяти   mp3   [499 Kb]
Батькiвщинi   mp3   [521 Kb]
Мiсяцю-рогоженьку   mp3   [702 Kb]
Колискова   mp3   [659 Kb]
Пробудiться орли сизi!   mp3   [502 Kb]
Вiтер   mp3   [624 Kb]
Некопанi криницi   mp3   [788 Kb]
Я усмiхнусь тобi   mp3   [1030 Kb]
Ой, поїхав в Московщину   mp3   [611 Kb]
Страдальна мати   mp3   [758 Kb]
Ой, вербо, вербо   mp3   [973 Kb]
Ой, чия то рута-м'ята   mp3   [446 Kb]
А в Iвана   mp3   [541 Kb]
Ой, повiшу колисочку   mp3   [502 Kb]
Хтось близький приснився   mp3   [444 Kb]
Рекрутська   mp3   [818 Kb]
Козак вiд'їжджає...   mp3   [973 Kb]
Альбом "MIA"


Верни до мене пам'яте моя

Верни до мене пам'яте моя
Нехай на серце ляже ваготою
Моя земля з рахманною журбою
Хай сходить співом серце солов'я

В гаю нічному пам'яте верни
Із чебрецю, із літа з жаротою
Хай яблука осіннього достою
В мої червонобокі виснуть сни

Нехай Дніпра уроча течія
Немов у сні у маячні струмує
І я гукну, і край мене почує
Верни до мене пам'яте моя...


До гори

Коли б ми плакати могли

(муз.: М.Бурмака, сл.: О.Олесь)

Коли б ми плакати могли,
Якi б рiчки з очей незрячих,
Якi б рiчки iз слiз гарячих
По Українi б потекли!
Коли би б ми плакати могли.
Коли б ми вiрити могли
Якi б ми витерпiли муки,
Яку б вагу взяли на руки
Якi б хрести ми понесли!
Коли б ми вiрити могли.
Коли б ми гнiватись могли!
Якi б пожежi запалили,
Якi б кайдани ми розбили,
Якого б ката розп'яли!
Коли б ми гнiватись могли.
Коли б ми плакати могли,
Якi б рiчки з очей незрячих,
Якi б рiчки iз слiз гарячих
По Українi потекли.
Коли б ми плакати могли,
Коли б ми плакати могли...

До гори

Батькiвщинi

(М.Бурмака, сл.: Б.Антонич)

Жовтi косатні цвiтуть на мокрих луках,
Як за днiв дитинства в кучерявiй млi,
Вилiтають ластiвками стрiли з лука,
Бiлi стрiли лiт.
Оси золоті в чарках троянд розквiтлих,
Мокрi зорi куряться пiд тихий вечiр,
Ще горить твоєї молодостi свiтло
Хоч новий десяток лiт береш на плечi...
Чуєш, Батькiвщина свого сина кличе
Найпростiшим неповторним вiчним словом?
У водi вiдбились зорi i обличчя -
Кароокi люди i спiвуча мова...


До гори

Некопанi криницi

(муз: М.Бурмака, сл.: В.Верховень)

Некопанi криницi слiпi такi ж, як цi
В якi набилось смiття, потмарення старе,
А ти малюєш казку на ветхому яйцi
I вiриш, що нiколи та казка не помре.
Слiпi криницi-люди блукають у пiтьмi
І чорне сонце свiтить, мов крапка у кiнцi,
А чий то голос плаче, неначе у тюрмi,
В розписаному златом пасхальному яйцi.
Не вилупиться птаха, не полетить у вись,
I занiмiє голос у шкаралупi лiт,
Земля стiкає кров'ю, нанизана на вiсь,
I пiдступа Iуда до райських, до ворiт.
Не плач, прошу, не треба, ще казцi не кiнець,
Ще фарба не осклiла, як на морозi ртуть,
Некопанi криницi благослови, Творець,
I дай слiпим прозрiти, i дай глухим почуть.


До гори

Я усмiхнусь тобi

(муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пальховська)

Я усмiхнусь тобi крiзь сльози, їдь
Бо профiль вiтру вранішнього строгий
Твiй корабель у гаванi стоїть
Гoтовий до дороги.
А берег знов пустельний i нiчий,
А чорна буря розпустила крила.
Але я сонце вишила вночi
На тих вiтрилах.
Ти може не повернешся назад,
Далекий голос так спiває тужно,
Твоя любов як дзвін старих балад -
Гiрка i вiдчайдушна...
З твоїх стихiй немає вороття,
Моря шумлять i холодно на свiтi.
Таких, як ти чекають все життя.
Заради митi.
Весняний вітре зустрiчей i втеч,
Покинеш дiм, любитимеш чужинку.
Ти з тих, котрі цiлують спершу меч,
А потiм жiнку...


До гори

Ой чия то рута-м’ята

(купальська)

Ой чия то рута-м'ята
За водою, за водою
Що поросла білим зіллям
З лободою, з лободою

Ой чого ж ти, да Марієчко,
Не полола, не полола?

Чи ти ж свої білі ручки
Поколола, поколола?

Білі ручки та й тіло усе,
Та й тіло усе, та й тіло усе.

Поки ж твого та Іванка
Господь принесе, Господь принесе?

Ой чия то рута-м’ята
За водою, за водою?


До гори

Хтось близький приснився

(муз.: М.Бурмака, сл.:О.Олесь)

Хтось близький-близький приснився
Хтось приходив уночi,
Хтось ридав i тихо бився
На моїм плечi.
Не згадаю слiв тремтячих,
Хоч їх жар пече,
I в сльозах його гарячих
Все моє плече...
Хто ж ти, духу, брате рiдниий?
Може вiк шукав
По свiтах мене ти, бiдний,
І уві сні спiткав...
Хтось близький близький приснився,
Хтось приходив уночi,
Хтось ридав i тихо бився
На моїм плечi...